Ця історія розповідає нам про людину, яка йшла повз будинок, де в кріслах на ґанку сиділи старенька зі старим. А між ними лежав собака, який скиглив, начебто від болю…
Наступного дня історія повторилася.
На третій день чоловік не витримав і запитав:
– Чому так жалібно скиглить собака?
– Він лежить на цвяху, – відповіла старенька.
– Але чому тварина не встане і не переляже на інше місце? – здивувався перехожий.
На це старенька відповіла йому:
– Собаці боляче рівно настільки, щоб скиглити, але зовсім не настільки, щоб переміститися на інше місце.