Цитатосфера

Цитати, статуси, притчі, тости, анекдоти українською

Головна » Цитати Далі

Цитати Далі

Велика і неординарна людина Сальвадор Далі – іспанський живописець, графік, скульптор, режисер і письменник. Один із найвідоміших представників сюрреалізму. Цитати і висловлювання Далі такі ж неординарні як і його картини.

Про життя і себе

Жити – це насамперед брати участь.


Я завжди бачив те, чого інші не бачили; а того, що бачили інші, я не бачив.


Як на мене, багатіти не принизливо, принизливо померти під парканом.


Я не приймаю наркотики. Я і є наркотик.


Нормальність ставить мене в глухий кут.


Усе, що я обіцяю, я роблю – коли-небудь. Усе, що хочу, збувається – рано чи пізно.


Найпростіший спосіб звільнитися від влади золота – це мати його в надлишку.


Ще в ранньому дитинстві я набув хибної звички вважати себе не таким, як усі, і поводитися інакше, ніж інші смертні. Як виявилося, це золота жила!


Скромність – моя природна вада.



Яку б нісенітницю ти не ніс, у ній завжди є крихта правди. Гіркої правди.


У мене був девіз: головне – нехай про Далі говорять. Принаймні, нехай говорять добре.


Коли всі генії перемруть, Я залишуся в гордій самоті.


Я йду, а за мною натовпом біжать скандали.


Поки весь світ розглядає мої вуса, я, сховавшись за ними, роблю свою справу.


Мої вуса радісні й сповнені оптимізму. Вони схожі на вуса Веласкеса, і являють собою повну протилежність вусам Ніцше.


Вуса мої все зростають – як і сила моєї уяви.


Який я насправді, знають лічені одиниці.


Гадаю, найчарівніша свобода, про яку тільки може мріяти людина на землі, в тому, щоб жити, якщо вона того забажає, не маючи потреби працювати.


Я до непристойності люблю життя.


Про мистецтво

Межа тупості – малювати яблуко як воно є. Намалюй хоча б черв’яка, понівеченого коханням, і танцюючу лангусту з кастаньєтами, а над яблуком хай запурхають слони, і ти сам побачиш, що яблуко тут зайве.


Живопис і Далі не одне й те саме, я як художник не переоцінюю себе. Просто інші такі погані, що я виявився кращим.


Великі психологи й ті не могли зрозуміти, де закінчується геніальність і починається божевілля.


Твір мистецтва не пробуджує в мені жодних почуттів. Дивлячись на шедевр, я приходжу в екстаз від того, чого можу навчитися. Мені й на думку не спадає розтікатися в розчуленні.


Мій живопис – це життя і їжа, плоть і кров. Не шукайте в ньому ні розуму, ні почуття.



Комар, що рано вранці впивається вам у стегно, може послужити блискавкою, яка осяє у вашому черепі незвідані ще горизонти.


Помилка – від бога. Тому не намагайтеся виправити помилку. Навпаки, спробуйте зрозуміти її, перейнятися її змістом, притерпітися до неї. І настане звільнення.


Чому у вас годинник розтікається? – запитують мене. – Але суть не в тому, що він розтікається! Суть у тому, що мій годинник показує точний час.


Я б не купив жодної зі своїх картин.


У ліні шедеврів немає!


Про кохання

Побачив – і запало в душу, і через пензель проявилося на полотно. Це живопис. І те ж саме – кохання.


Любити жінку всією душею не варто. А не любити – не виходить.


Гала – єдина моя муза, мій геній і моє життя, без Гали я ніхто.


Любов – це найбільш оглупляюча сила з усіх, що тільки існують у житті людських істот.


Жінка – божественне джерело чоловічого отупіння.



Почуття банальне за своєю природою. Це нижчий природний елемент, вульгарний атрибут буденності. Коли мене охоплюють почуття, я перетворююся на форменого ідіота.


Я ніколи не зустрічав жінки одночасно красивої та елегантної – це взаємовиключні характеристики.


Усі біди від того, що ми не займаємося коханням скільки хочеться.


Про розум

Розум без амбіцій подібний до птаха без крил.


Особливість моєї геніальності полягає в тому, що вона походить від розуму. Саме від розуму.


Не бійтеся досконалості. Вам її не досягти.



Між мною і божевільним різниця тільки одна: божевільний думає, що він при своєму розумі, а я знаю, що я не при своєму розумі.


Навчання намагалося зробити з мене стандартного ідіота, я ж був щонайменше нестандартним.


Про ворогів

Якби у мене не було ворогів, я не став би тим, ким став. Але, слава богу, ворогів вистачало.


Ворогів я закидаю квітами – у труні.


Обожнюю розумних ворогів.


Поділитись
Повернутись вверх