Сьогоднішнім днем завершився жовтень, а завтра нас чекають нові події, які принесе з собою листопад.
Але на те й листопад, найпохмуріший місяць року. У листопаді сумніваєшся в існуванні сонця і неба, і якщо раптом проклюнеться промінчик сонця і засквозить блакитне небо між хмар, хочеться за це сказати окреме спасибі. А коли стає ясно, що ні промінчиків, ні синяви вже не буде, починаєш мріяти про снігопад. Щоб увесь цей безнадійно сірий світ засяяв білизною, щоб очі різало від білизни. Гері Шмідт
Уся суть листопада – у чаші гарячого чаю і запаху опалого листя. Марія Берестова
Від маленької порожньої кімнати віяло безнадією, тугою і листопадом. Еріх Марія Ремарк
Листопад з’їв усі барви. Недарма ельфи й орки називають його Сірим місяцем. Олексій Пехов
Якби мені довелося розписати філософів по місяцях, то до листопада я приписав би Шопенгауера і Ніцше. Ніхто більше так не підходить до листопадового дощу і смутку, як ці двоє. Януш Вишневський
Листопад… Туга відчувається гостріше, тепло і турбота – вдячніше, а очікування – світліше.
Листопадовий день повільно згасав. Мюмла залізла під ковдру, витягнулася так сильно, що кісточки захрумтіли, і обхопила грілку лапками… Увесь світ перетворився на велику теплу ковдру, яка щільно закутала одну маленьку мюмлу, а все інше залишилося зовні. Туве Янссон “Наприкінці листопада”
Дерева стоять уже голі, сонце до пуття не світить, а сніг, який додав би світла і спокою, ще не випав. Нічого похмурішого за листопад природа поки що не вигадала.
На дворі, вбитий у мерзлу землю кілком, стояв листопад. Генрі Лайон Олді
Листопад – це березень навпаки.
На світанку, коли листопадова ніч повільно перетворювалася на безбарвний ранок, з моря прийшов туман. Він клубочився, піднімаючись схилами гір, сповзав у долину, наповнюючи її по вінця… Туман приніс у долину дивовижну тишу та нерухомість. Туве Янссон “Наприкінці листопада”
Прикмета: прийшов листопад – чекай на грудень…
Для деяких людей осінь приходить рано і залишається на все життя. Для них вересень змінюється жовтнем, слідом приходить листопад, але потім, замість Різдва Христового, замість Вифлеємської зірки і радості, замість грудня раптом знову починається вересень, за ним приходить старий жовтень, так воно й іде крізь віки: ні зими, ні весни, ні літа… Рей Бредбері
Листопад – це коли на вулиці вже зима, а на календарі ще осінь.
Листопад – саме час для чаю. Гарячого, міцного з нотками м’яти, ароматних трав і квіткових бутонів. Час влаштовувати чайні церемонії в компанії найближчих, поки негода за шибками, і осіння рання ніч з’їдає більшу частину вечора. Так атмосферно, не вмикаючи верхнього світла, всістися на підлозі в горі подушок і влаштувати чаювання. Ділитися теплом, новинами або просто затишно мовчати, насолоджуючись смаками, запахами. Вбирати в себе ці моменти, щоб посеред робочого тижня, ранніх підйомів, недосипання, заплющити очі і згадати це відчуття єднання і тепла. Для чого ж іще створена осінь? Марина Скороходова
Цей листопад дуже дивний – усе вкривається тонкою скоринкою льоду, навіть серце.
Листопад – це оголеність… Почуття легкості й збентеження від скинутого природою одягу та тендітної незахищеності… Новий нерозписаний аркуш, який пахне морозною накрохмальованою свіжістю… Прибрані втомлені яскраві фарби… Час графіки… Час моно… Час соло… Загострене бажання тепла… Ія Латан
Осінь. Листопад. Втомлена посмішка. Сірий день і сумний ранок, вечорами чай і шоколад, а на десерт теплі спогади…
А настрій наче вчора листопад, сьогодні листопад і до кінця віків листопад.
Так уже повелося. Навесні душа шукає ніжності. Влітку – простору. Взимку – казку.
А в листопаді душа шукає Дім.
Листопад… це вже не осінь. це майже зима. Це вже сон Землі… Небо опустилося, закривши сонце… Рідко-рідко прорветься воно крізь сизі, важкі, сирі хмари. Воно майже не гріє, а нагадує людям – я є, я Сонце. Природа мовчить, застигаючи, і чекає на сніг… Чекає чистоти й тиші… тоді настане спокій. Пізніше перший скрип кроків по снігу розірве цю тишу очікуванням свята.
А поки що листопад.
Листопад – найбільш оголений місяць. Усе, що він може на себе вдягнути, – це тумани, дрібний дощ і короткий день. У листопаді осінь переживається інакше. Немає передчуттів теплого дня, оспіваної краси осені теж немає. Уже все ясно. Листопад – чесний місяць. У ньому мало кольору, мало звуку. У ньому все тихо, неяскраво, щоб чути себе, бачити себе.
Якщо не вдалося знайти щастя в жовтні, що ж, у нас є листопад!