Цитатосфера

Цитати, статуси, притчі, тости, анекдоти українською

Головна » Достукатись до небес. Цитати, діалоги із фільму

Достукатись до небес. Цитати, діалоги із фільму

На небі тільки й розмов, що про море і про захід сонця. Там говорять про те, як до біса класно спостерігати за величезною вогненною кулею, як вона тане у хвилях, і ледве видиме світло, немов від свічки, горить десь у глибині.


Стоїш на березі й відчуваєш солоний запах вітру, що віє з моря. І віриш, що вільний ти, і життя лише почалося. І губи пече подруги поцілунок, просочений сльозою.


– Уже постукали на небеса, накачалися текілою, буквально провели себе … в останню путь. Хм. А ти на морі-то не побував.

– Не встиг, не вийшло.

– Не знав, що на небесах нікуди без цього?


Зрозумій, на небесах тільки й говорять, що про море. Як воно нескінченно прекрасне. Про захід сонця, який вони бачили. Про те, як сонце, занурюючись у хвилі, стало червоним, як кров. І відчули, що море ввібрало енергію світила в себе, і сонце було приборкане, і вогонь уже догорав у глибині. А ти? Що ти їм скажеш? Адже ти жодного разу не був на морі. Там нагорі тебе охрестять лохом.


Смерть – дуже неприємна форма буття.


-А про цигарки лікар дізнається, і у вас будуть неприємності.

-Дівчино! Зробіть мені мінет. Або… чайку принесіть.


-Аааа… Нога…

– Що з нею? Хворіє?


– Лікарю, операція вже закінчилася?

– Так. Ти в раю. Я – Господь, а він – святий Петро.

– Салям алейкум.

– У мене ж тільки гланди вирізали…


– Думаєш, ми справді сидітимемо на хмарі й говоритимемо про море?

– Так, я твердо в це вірю.


– Ми прямуємо до моря, ти там ніколи не був. Ось ми й вирішили поїхати

– Здається, я вже не хочу…

– Тобі в раю нема про що буде говорити.

– Так знаю, я хочу на море, але мені страшнувато…

– Знаєш, боятися нерозумно.


– Алло. Мене звати Мартін Брест. Як бачите, я якраз грабую ваш вшивий банк. А то розумієте, вибрав собі кльовий одяг, а розплатитися не в силах.

– Камера звук не записує. Але слова я передам.


Вибачте мій інтерес, але клієнти в піжамі приходять до нас не так і часто…


-Я вважаю, руки вже можна опустити. Руки вгору! Пограбування.

-Чо либишся, виродку? Гони гроші або помреш.

-Ви запізнилися буквально на хвилину.


-Думаєш, ми справді сидітимемо на хмарині й говоритимемо про море?

– Так. Я твердо в це вірю.


Швидкий автомобіль, мільйон марок у багажнику, і всього один тиждень жити.


Сестро, а не знайдеться солі й лимончика, а то текілку нічим закусити…


– Френкі – мужик не злий.

-Ти серйозно? Я чув, він відкусив яйця своєму боржнику. Причому обидва за один укус. І проковтнув їх!


– Ах, смакота.

– Що це було?

– Яйця бичачі.


-Вгадав перший. Це Кадилак для моєї мами. Кадилак для твоєї мами?

-Так. Кадилак-Флітвуд. Який Елвіс подарував своїй мамі. Моя мама – пристрасна прихильниця Елвіса. Пам’ятаю, в дитинстві я разом з нею дивився ТБ. І бачив, як він дарує. А мама навіть розплакалася. Відтоді це стало моїм найзаповітнішим бажанням, так. Але таких грошей не було.


– Це твоє бажання? Бажання номер один? Згоден, це не так гарно, як Кадилак для мами, але…

-Трахнути одразу двох?

-Переспати з двома.

-Це називається «трахатися».

-Це твоєю мовою.

-Та будь-якою мовою. Спати… спати – це заплющити очі й спати. А ти хочеш трахнути…


-Ну, як, ви їх заарештували? Я що, Бетмен? -Ви адміністратор? -Так. -Зміцніться. Вони хочуть підірвати готель. 30 кг тротилу. Ми побігли за саперами.


Описував мені море, а сам там не був…


-Це бардак чи кабаре? -Точно ніхто не знає.


-Я чув про вас із новин. Чув, у чому ваша біда. У вас є плани?

-Так… Ми збиралися на узбережжі.

-Моря не бачили.

-Не бачили, ніколи? Так поспішіть. У вас мало часу.


Я зрозумів! БОЯТИСЯ НЕРОЗУМНО!

Поділитись
Повернутись вверх