Цитатосфера

Цитати, статуси, притчі, тости, анекдоти українською

Головна » Фаїна Раневська. Цитати та афоризми.

Фаїна Раневська. Цитати та афоризми.

Фаїна Георгіївна Раневська (Фаїна Гіршевна Фельдман) була дивовижною людиною, яку запам’ятали завдяки гострим афоризмам і яскравим ролям у кіно. Її іскрометні, мудрі висловлювання, вимовлені багато років тому, захоплюють своєю актуальністю і в наші дні. Пропонуємо почитати цитати й афоризми Фаїни Раневської та оцінити гострий розум великої актриси.

Жінки, звичайно, розумніші. Ви коли-небудь чули про жінку, яка б втратила голову тільки від того, що в чоловіка гарні ноги?


Є люди, в яких живе Бог, є люди, в яких живе диявол, а є люди, в яких живуть тільки глисти.


Бог створив жінок красивими, щоб їх могли любити чоловіки, і  дурними, щоб вони могли любити чоловіків.


Є такі люди, до яких просто хочеться підійти й поцікавитися, чи складно без мізків жити…


Я почуваюся, але погано.


Склероз не можна вилікувати, але про нього можна забути.


Красиві люди теж сруть.


Немає повних жінок, є тісний одяг


Я як стара пальма на вокзалі – нікому не потрібна, а викинути шкода.


Думки тягнуться до початку життя – значить, життя добігає кінця.


Старіти нудно, але це єдиний спосіб жити довго.


Під найкрасивішим хвостом павича ховається звичайнісінька куряча жопа. Так що менше пафосу, панове.


Життя проходить і не кланяється, як сердита сусідка.


Я, як яйця, беру участь, але не входжу.


Ви знаєте, що таке зніматися в кіно? Уявіть, що ви миєтеся в лазні, а туди приводять екскурсію.


Життя – це затяжний стрибок із п…зди в могилу.


Щоб отримати визнання – треба, навіть необхідно, померти.


Краще бути хорошою людиною, яка лається матом, ніж тихою, вихованою тварюкою.


Самотність – це коли в будинку є телефон, а дзвонить будильник.


Якщо в тебе є людина, якій можна розповісти сни, ти не маєш права вважати себе самотнім…


Життя – це невелика прогулянка перед вічним сном.


Якщо жінка каже чоловікові, що він найрозумніший, значить, вона розуміє, що другого такого дурня вона не знайде.


Мужики від початку днів до їх кінця за цицькою тягнуться.


У моєму огрядному тілі сидить дуже навіть струнка жінка, але їй ніяк не вдається вибратися назовні. А враховуючи мій апетит, для неї, схоже, це довічне ув’язнення.


Багато хто скаржиться на свою зовнішність, і ніхто – на мізки.


Усе життя я страшенно боюся дурних. Особливо баб. Ніколи не знаєш, як із ними розмовляти, не скочуючись на їхній рівень.


Оптимізм – це брак інформації.


Адже я ще пам’ятаю порядних людей… Боже, яка я стара!


Прокляте дев’ятнадцяте століття, прокляте виховання: не можу стояти, коли чоловіки сидять.


У мене вистачило розуму прожити життя нерозумно.


Харчуватися поодинці так само протиприродно, як срати удвох!


Душа – не ж*па, висратися не може.


Ви знаєте, дорогенька, що таке гівно? Так воно порівняно з моїм життям – повидло.


Усе збудеться, варто тільки розхотіти


Коли Фаїні Георгіївні зробили зауваження, що в літературній російській мові немає слова “жопа”, вона відповіла – дивно, слова немає, а жопа є…


– Сьогодні я вбила 5 мух: двох самців і трьох самок.
– Як ви це визначили?
– Дві сиділи на пивній пляшці, а три на дзеркалі, – пояснила Фаїна Георгіївна.


– Старість, – говорила Раневська, – це час, коли свічки на іменинному пирозі коштують дорожче самого пирога, а половина сечі йде на аналізи.


– Фаїно, – запитує її стара подруга, – як ти вважаєш, медицина робить успіхи?
– А як же. У молодості у лікаря мені щоразу доводилося роздягатися, а тепер досить язика показати.


Раневська стояла у своїй грим-комірчині абсолютно гола. І курила. Раптом до неї без стуку увійшов директор-розпорядник театру імені Моссовєта Валентин Школьников. І ошелешено завмер. Фаїна Георгіївна спокійно запитала: “Вас не шокує, що я курю?”


Поділитись
Повернутись вверх