Справа тільки в мені, чи весь світ божеволіє?
Я не був щасливий ні хвилини в моєму дивному житті.
Я думав, що моє життя – трагедія. Але зараз зрозумів, що це комедія.
Я сподіваюся, що моя смерть принесе більше користі, ніж життя.
Найгірша властивість психічного захворювання полягає в тому, що люди очікують, що ви поводитиметеся так, ніби його у вас немає.
– Оу, привіт.
– Привіт. Ви сьогодні стежили за мною?
– Так.
– Я так і знала. Сподівалася, що ви прийдете і пограбуєте нас.
– У мене є пістолет, я можу прийти завтра.
– Ви смішний Артур.
Ви всі – система, яка так багато знає. Ви вирішуєте, що добре, а що погано. Точно так само, ви вирішуєте, що смішно, а що ні.
Усе життя я не знав, чи існую я. Існую! І люди починають помічати мене.
Моя мама завжди говорила мені: «Посміхнися і зроби щасливе обличчя». Казала… моє призначення – приносити радість і щастя в цей світ.
Я раптом зрозумів, що більшість людей не слухають. Вони просто чекають своєї черги знову заговорити.
– У вас були негативні думки?
– Усе, що в мене є, – це негативні думки.
Я аполітичний. Я хочу, щоб люди сміялися.
Я поруч із вами щодня, але ви мене не помічаєте.
Ніхто не хоче поставити себе на місце іншого.
Я псих, якого ігнорувала система.
Що ти отримаєш, якщо змішаєш психічно хворого одинака із суспільством, яке ігнорує його і поводиться з ним як зі сміттям? Ти отримаєш те, на що заслужив.
