Цитатосфера

Цитати, статуси, притчі, тости, анекдоти українською

Головна » Красиві цитати Карла Густава Юнга

Красиві цитати Карла Густава Юнга

 Карл Густав Юнг – відомий психіатр і педагог зі Швейцарії. Став відомим як засновник власної теорії та терапії – аналітичної психології. Мета психотерапії за Юнгом – здійснення індивідуації особистості.

Карл Юнг вважав, що існує певна успадкована структура психіки, що розвивалася сотні тисяч років і змушує нас переживати та реалізовувати наш життєвий досвід цілком певним чином.

У своїх роботах Юнг охоплював величезний спектр філософсько-психологічної проблематики: від традиційних для психоаналізу питань терапії нервово-психічних розладів, до глобальних проблем існування людини в суспільстві. Ці питання розглядалися ним крізь призму власних уявлень про індивідуальну та колективну психіку.

Карл Густав Юнг є автором величезної кількості робіт із психології. Прочитати його книги буде цікаво тому, хто хоче навчитися розрізняти людей за психотипами або хто хоч трохи цікавиться сучасною аналітичною психологією.

Деякі з книг Карла Юнга: “Людина і її символи”, “Спогади, сновидіння, роздуми”, “Психологічні типи”, “Червона книга” (“Нова книга”), “Архетип і символ”…

Читайте цитати відомого психіатра Карла Густава Юнга.

Про життя, Бога, любов

– Чи вірите Ви в Бога?
– Я не вірю, я знаю.


Якщо ми не усвідомлюємо, що відбувається у нас всередині, то ззовні нам здається, що це доля.


Відсутність сенсу в житті відіграє критичну роль в етіології неврозу. Зрештою невроз слід розуміти як страждання душі, яка не знаходить свого сенсу. Близько третини моїх випадків – це страждання не від якогось клінічно визначеного неврозу, а від безглуздості та безцільності власного життя.


Є істини, які істинні лише післязавтра, і такі, що були істинними ще вчора, – а деякі не істинні ні в який час.


У міру того як людина, зраджуючи власному закону, втрачає можливість стати особистістю, вона втрачає сенс свого життя. На щастя, поблажлива і довготерпляча природа ніколи не вкладала фатальне питання про сенс життя в уста більшості людей. А якщо ніхто не питає, не потрібно й відповідати.


Смерть, якщо підійти до неї психологічно правильно, є не кінець, а мета, і тому людина, переваливши за вершину життя, починає жити заради смерті.


Горе тим, що живе прикладами! Немає життя в них. Якщо ви живете відповідно до прикладів, ви живете життям цього прикладу, але хто житиме ваше життя, як не ви самі? Так живіть самі.


Саме по собі життя нічого не означає доти, доки не з’являється людина, яка намагається витлумачити його явища.


Ночей – стільки ж, скільки днів, і протягом року нічний час за тривалістю дорівнює денному. Навіть щасливе життя не обходиться без темних моментів, і слово “щастя” втратить свій сенс, якщо не буде відтінятися сумом.


Людина – це тварина, яка збожеволіла. З цього божевілля є два виходи: їй необхідно знову стати твариною; або ж стати більшою, ніж людина.


Сон – це приховані маленькі двері, що ведуть у найпотаємніші й найпотаємніші куточки душі і відчиняються в космічну ніч.


Річ у тім, що людині обов’язково потрібні ідеї та переконання, які надають сенс її життю і дають змогу знайти своє місце у всесвіті. Вона подолає найнеймовірніші випробування, будучи переконаною в тому, заради чого вона це робить. Але коли всі неприємності вже позаду, вона може зазнати нищівної поразки, дізнавшись, що бере участь в ідіотській і безглуздій затії.


Що більше життя людини пронизане колективними нормами, то аморальніший індивідуум…


Навіть щасливе життя не обходиться без темних моментів, і слово “щастя” втратило б сенс, якби не врівноважувалося сумом. Найкраще приймати те, що відбувається, уважно і холоднокровно.


Життя суєтне лише для тих, хто ганяється за суєтою.


Розглядай життя як сон серед тисячі снів, а кожен сон як якийсь підступ до дійсності.


Багато криз у нашому житті мають довгу несвідому історію. Ми проходимо її крок за кроком, не усвідомлюючи небезпеки, яка накопичується. Але те, що ми свідомо намагаємося не помічати, часто вловлюється нашим несвідомим, яке передає інформацію у вигляді снів.


Усі найбільші та найсерйозніші проблеми в нашому житті в певному сенсі нерозв’язні… Їх неможливо вирішити, їх можна тільки перерости…


Про кохання і стосунки

Зустріч двох особистостей подібна до контакту двох хімічних речовин: якщо є хоч найменша реакція, змінюються обидва елементи


Здорова людина не знущається над іншими. Мучителем стає той, хто переніс муки.


Де править любов, там немає бажання панувати, і де панування влади, там немає любові. Любов – тінь влади.


Самотність зумовлена не відсутністю людей навколо, а неможливістю говорити з людьми про те, що видається тобі суттєвим, або неприйнятністю твоїх поглядів для інших.


Якби люди більше усвідомлювали, яким суворим універсальним законам підкоряються навіть найдикіші та найдовільніші фантазії.


Любов – це не божевілля. Чи доречне взагалі тут слово “розум”? Це і світло, і темрява, кінця і краю яким ніколи не буде. І нікому не уникнути цієї таємничої сили.


Мало цінного в тому, щоб знати, коли інший робить помилку. Набагато цікавіше знати, коли ти сам робиш її.


…не можна пояснювати людину однобічно – виключно її тіньовими сторонами. Зрештою, важлива ж не тінь, а тіло, яке цю тінь відкидає.


Наші особистості є частиною навколишнього нас світу, і їхня таємниця так само безмежна.


Якщо людина не усвідомлює внутрішній зміст своєї психіки, він впливає на неї ззовні і стає її долею


Не можна залишати поза увагою те, що хибні невротичні шляхи стають закоренілими звичками, і що, незважаючи на все розуміння, вони не зникають доти, доки не заміняться іншими звичками, набути яких можна тільки завдяки навчанню. Ця робота може здійснюватися виключно через власне виховання. Пацієнт має бути в повному розумінні цього слова “переведений” на інші шляхи, що може бути здійснено лише за наявності в нього відповідного власного бажання.


Ми можемо думати, що повністю контролюємо себе. Однак друг може без зусиль розповісти нам про нас таке, про що ми не маємо ні найменшого уявлення.


Фанатизм є ознакою пригніченого сумніву… Якщо людина дійсно переконана у своїй правоті, вона абсолютно спокійна і може обговорювати протилежну точку зору без тіні обурення…


Хто знає шлях до вічно родючих країв душі? Ви шукаєте шлях лише у видимості, ви вивчаєте книжки і прислухаєтеся до всіляких думок. Що в цьому хорошого? Є тільки один шлях, і це ваш шлях.


Усі відокремлені одне від одного таємницями, а через прірви між людьми ведуть оманливі мости думок та ілюзій замість міцного моста визнання.


Здається, вам неодноразово доводилося бачити люблячих людей, які вірять у свою любов лише доти, доки не досягають мети. А потім вони відвертаються, ніби ніколи не любили.


За вельми ретельного дослідження з’ясувалося, що в шлюб одружуються переважно люди, які належать до різних типів, і до того ж, як з’ясувалося, абсолютно несвідомо – для взаємного доповнення.

Про дітей

Діти, звісно, не настільки дурні, як ми вважаємо. Вони занадто добре помічають, що справжнє, а що підроблене.


Діти вчаться на прикладі дорослого, а не на його словах.


Усе, що ми бажаємо змінити в дітях, варто було б насамперед уважно перевірити: чи не є це тим, що краще було б змінити в нас самих, як, наприклад, наш педагогічний ентузіазм. Імовірно, краще спрямувати його на себе. Мабуть, ми не зізнаємося собі в тому, що потребуємо виховання, бо це безсоромно нагадало б нам про те, що ми самі все ще діти і значною мірою потребуємо виховання.


Ми тягнемося в минуле, до своїх батьків, і вперед, до наших дітей, у майбутнє, якого ми ніколи не побачимо, але про яке нам хочеться подбати.


У дорослому застрягла дитина, вічна дитина, щось таке, що все ще стає, ніколи не завершується, потребує постійного догляду, уваги та виховання. Це – частина людської особистості, яка хотіла б розвиватися в цілісність. Однак людина нашого часу далека від цієї цілісності, як небо від землі.


Найтяжчий тягар, який лягає на плечі дитини, – це непрожите життя її батьків.


Діти нібито тільки номінально нащадки своїх батьків, насправді ж породжені всіма колінами предків


Красиві

Що б ми не розглядали і як би не розглядали, все одно дивимося ми тільки власними очі.


Я те, що я з собою зробив, а не те, що зі мною сталося.


Очікуючи чогось від інших, ми тим самим ставимо себе в залежність від когось.


Кажуть, жодне дерево не зможе дорости до раю, якщо його коріння не досягне пекла. Двозначність руху закладена в природі маятника – людській природі.


Будь-який вид залежності поганий, чи то залежність від алкоголю, наркотиків або ідеалізму.


Покажіть мені психічно здорову людину, і я вам її вилікую.


Депресія подібна до дами в чорному. Якщо вона прийшла, не гони її геть, а запроси до столу, як гостю, і послухай те, про що вона має намір сказати.


Тільки наші справи показують, хто ми такі.


Ваш погляд стане ясним лише тоді, коли ви зможете зазирнути у свою власну душу.


Не існує приходу до усвідомлення без болю.


Якщо ви обдарована людина, це не означає, що ви щось отримали. Це означає, що ви можете щось віддати.


Твоє бачення стане ясним, тільки якщо ти зможеш зазирнути у своє серце. Хто дивиться назовні – бачить лише сни, хто дивиться в себе – пробуджується


Дотримуйтесь тієї волі й того шляху, які досвід підтверджує як ваші власні, тобто як справжнє вираження вашої власної індивідуальності.


Зустріч із самим собою належить до найнеприємніших.


Хто не пройшов через чистилище власних пристрастей, той не подолав їх до кінця.


Люди ростуть, як і рослини, деякі у світлі, інші в тіні. Є багато тих, кому потрібна тінь, а не світло.


Не утримуй того, хто йде від тебе. Інакше не прийде той, хто йде до тебе.


Люди зроблять усе можливе, неважливо наскільки абсурдне, щоб уникнути зустрічі віч-на-віч зі своєю душею.


Немає таких змін, які давали б результати протягом тривалого періоду часу. Життя завжди ставитиме нові завдання.


Визнання гріха дає сили жити далі, інакше людина прирікає себе на неминучі страждання.


Усі відокремлені одна від одної таємницями, а через прірви між людьми ведуть оманливі мости думок та ілюзій замість міцного моста визнання.


Якщо в нас немає глибин, які в нас можуть бути висоти?


Поділитись
Повернутись вверх