Цитати, які нагадають про приголомшливий фільм «Початок» і, можливо, надихнуть подивитися його.
Який найбільш живучий паразит? Бактерія? Вірус? Кишковий глист? Ідея. Вона живуча і вкрай заразна. Варто ідеї заволодіти мозком, позбутися її вже практично неможливо. Я маю на увазі сформовану ідею, повністю усвідомлену, що оселилася в голові.
Кажуть, ми використовуємо лише частину справжнього потенціалу нашого мозку, але це коли ми не спимо. Коли ж ми спимо, наш мозок здатний практично на все.
Ідея, вона як бактерія. Її сила так само велика. Будь-яка, навіть найменша її крупиця, здатна або назавжди стати частиною тебе, або знищити.
Головне правило реальності – не заплутатися у своїх ілюзіях.
Отже, ви готові повірити мені на слово, або готові постаріти сповненим жалю, на повній самоті?
– Я не пам’ятаю, чи потрібен я їм живим чи мертвим.
– Дізнаєшся, коли вони почнуть у тебе стріляти.
Я займаюся досить специфічним видом безпеки – безпекою підсвідомості.
Одних м’яких іграшок недостатньо, щоб переконати твоїх дітей, що в них усе ще є батько.
-Боже, заспокой ти свою підсвідомість!
-Це ж підсвідомість. Я не можу нею керувати.
Але ж сни здаються реальними, коли ми в них. Тільки прокинувшись, ми розуміємо, що щось було не зовсім незвичайним. Відповідай мені на таке запитання. Ми ніколи особливо не пам’ятаємо початок сну, адже так? Ми завжди опиняємося просто всередині того, що відбувається.
Вона сховала дещо десь у глибині себе. Правду, яку знала колись, але вважала за краще забути. Вона не могла звільнитися. Я вирішив знайти цю правду. Я проник у затишний куточок її розуму і знайшов це секретне місце. Я вліз у нього і помістив там ідею. Просту незначну думку, яка могла змінити все. Що її світ нереальний.
– Зараз я поміщу ідею у вашу голову. Я вам кажу: «Не думайте про слонів». Про що ви зараз думаєте?
– Про слонів.
– Так. Але це не ваша думка, тому що ви знаєте, що це я вам її нав’язав. Розум об’єкта завжди може простежити зародження ідеї. Справжнє натхнення неможливо підробити.
Якщо можна вкрасти ідею з чиєїсь голови, чому не можна помістити її туди?
– Нам доведеться купити весь бізнес-клас. І заодно купити борт-провідницю. – Я купив авіакомпанію. Вирішив, так простіше.
Твій розум – місце злочину.
– Я повернувся по вас, щоб дещо про дещо нагадати… Що ви колись знали, що цей світ не реальний…
– …і щоб переконати мене виконати нашу угоду, так?
– Щоб ви дотримали свого слова. Ходімо і ми знову станемо молодими.
– Хто захоче застрягти уві сні на 10 років?
– Залежить від сну.
– Я знаю, ти розчарований, що я не став тобою.
– Ні. Я розчарований, що ти хотів бути мною.
Ти чекаєш поїзда. Поїзда, який відвезе тебе далеко. Ти знаєш, куди хотіла б поїхати, але, куди відвезе потяг, не знаєш. Але тобі все одно, бо ми разом.
Не варто боятися бути сміливішим, пупсику.
– Ми в зоні турбулентності?
– Ні, все набагато простіше. Юсуф за кермом.
Там занадто тісно, щоб думати.
– Вони що, нападуть на нас?
– Ні, тільки на тебе.
Позитивні емоції завжди затьмарюють негативні. Ми всі жадаємо примирення, катарсису.
Я не можу уявити тебе з усією твоєю складністю, твоєю бездоганністю, твоєю недосконалістю. Ти тінь, ти просто тінь моєї реальної дружини. Ти найкраще, що я створив, але, вибач, ти недостатньо хороша.
