Вересень – маленький хвостик літа, тільки вечори стають прохолодними, небо – прозорим, а почуття – загостреними.
Перший подих осені, свіжий вітерець – щастя після спекотного літа. У вересні ще відчувається літній післясмак.
Вересень – це коли ти весь день носиш куртку в руках, тому що вранці було холодно.
Вересень – усього лише тривале літо, прощальний подарунок перед хльосткими холодними зливами і колючими морозами.
У вересні в кожній струні природи, що дихає, чується шепіт майбутнього і відлуння минулого.
Вересень – прощальний поцілунок літа.
Вересень. Втомлена посмішка. Сірий день і сумний ранок, вечорами чай і шоколад, а на десерт – теплі спогади.
Розсипавши золото по кронах, вино розбризкавши по листю, приходить осінь. Зачароване все місто нею у вересні.
З ким Новий рік проведеш, від того й діти у вересні.
Вересень – це кава з корицею, кленове листя, різнокольорове, наче частина дитячого малюнка, теплі, ніжні плюшки з ваніллю і тонкий запах диму.
У різному віці вересень сприймається по-різному. У школі жахливо, а після неї – як різнокольорове листя і відчуття чогось до жаху рідного.
Давайте мені вже ваш вересень, із цим літом мені й так уже все зрозуміло!
Вересень прийшов, розкинувши жовтизну на фотографії, дерева і планету.
Вересневі ночі зовсім несхожі на вересневі дні. Холод пробирає до кісток, змушуючи кутатися в теплий одяг, ледве не вдягати рукавиці та зв’язаний бабусею шарф. Повні діамантових зірок вересневі ночі – перші капості зими, що невблаганно насувається.
Вересень – осінній місяць лише частково, адже він і літнім може здатися, і сонце буде теплим, наче щастя, променем з небес верхівок, щік торкатися.
Вересень. Втомлена посмішка. Сірий день і сумний ранок, вечорами чай і шоколад, а на десерт теплі спогади…
Вересень… Я буду придумувати продовження літа… у своїй голові.
Вересень – мудрий місяць. Місяць, який говорить тобі: “Зачекай. Озирнися. Згадай і залиш у своїй душі приємні миті літа, що минає.”
Вересень – це можливість прокинутися, коли на вулиці похмуро. Це – можливість гостро відчути затишок.
Чим гарний вересень? Запахом літа, що минає, і осені, що приходить, променями сонця, які стали м’якшими і не такими гарячими, очікуванням змін.
Ах вересень, ти був по-осінньому гарячий, міцний і красивий. Ми обов’язково повторимо, але вже наступного року.
Зміни в першому місяці осені – найтривожніша річ у моєму житті. Я спостерігаю за тим, як тікає час, але наздогнати його не можу. Не виходить.
“Краса в очах того, хто дивиться” – сказав хтось одного разу. Вересень можуть зрозуміти і побачити не всі люди. Абсолютно точно не всі.
Вересневий вечір приносить бажання випити теплого чаю, та закусити печивом, як у дитинстві.
Від початку осені – мурашки. Від першого вечора осені – надія.
Вересневі вечори дарують найкомфортнішу атмосферу. Вони не такі холодні, але й теплими їх назвати не можна.
Настрій осені – не кожен здатен відчути повністю. Більшість лише потопає у своїх неприязнях, пропускаючи повз красиві краплі дощу і звуки вересневих днів.
