Якось під час чергового уроку Будда запропонував своїм учням дати якусь обітницю утримання, щоб випробувати силу волі. Один обіцяв не спати три дні, інший – не говорити сім днів, третій – нічого не їсти два тижні, четвертий – не пити три дні, і так кожен учень від чогось відмовився.
Почалися важкі дні випробувань. Учень, який дав обітницю не пити три дні, першого дня почувався доволі добре і легко піднявся на вершину гори, де проходили заняття. Другого дня йому було вже важче підніматися. Третього ж дня цей чоловік майже втрачав свідомість від спраги. І ось, проходячи повз струмок, він почув дзюрчання води. Учень нахилився, зачерпнув долонею чисту, прохолодну воду і щойно підніс її до губ, як одразу згадав свою обітницю. Він виплеснув воду і радісно побіг до вчителя, щоб розповісти про те, як він не порушив обітницю, відчуваючи силу волі. Будда сумно подивився на учня і сказав:
– Так, ти з честю пройшов випробування і переміг. Але ти втратив найцінніше – свободу.