Черв’ячок запитує маму:
– Мамо, мамо, а де тато.
– На риболовлю з мужиками пішов.
Сидять черв’яки у яблуці. Черв’як-син запитує Черв’яка-тата:
– Тату, а в яблуці добре жити?
– Так, синку.
– Тату, а в сливі?
– Так, синку.
– Тату, а чому ми тоді в лайні живемо?
– Знаєш, синку. Є таке поняття – Батьківщина.
Йде ведмідь лісом, раптом бачить – із-за пенька на нього дивляться величезні оченята.
Ведмідь заревів:
– Ти що за звір?
– Я мишка.
– А чому в тебе такі величезні очі?
– Тому що я ка-акаю!
Вовк зустрів коня і каже:
– Ну все, конику, я тебе з’їм?
– Почекай, дивись що в мене на копиті написано.
Вовк нахилився й отримав копитом у лоб. Через півгодини оговтався і думає:
– А на хер я пішов читати, я ж неграмотний.
Кішка гналася за мишею, але та встигла юркнути в нірку. Кішка сіла поруч і каже:
– Гав, гав, гав, гав!
Мишка від подиву висунулася і кішка її схопила та з’їла.
Мораль: ось як корисно знати іноземну мову!
Голуб призначив побачення голубці о дванадцятій годині на годиннику міської ратуші. Дванадцята година пробила – голубки немає. Годину дня її немає. Дві години – теж. І тільки близько п’ятої години вечора вона з’явилася біля годинника.
– Чому ти так пізно? – запитав її голуб. – Адже від твоєї площі до ратуші летіти п’ять хвилин?
– Любий, надворі така чудова погода, що я вирішила пройтися пішки.
Жаба сидить у болоті. Їжачок прибігає й запитує:
– Як водичка?
– А я тут як жінка сиджу, а не як термометр.
Йде заєць лісом, бачить – колобок назустріч:
– Колобок, колобок, я тебе з’їм.
– Відвали, косий, у ріг дам – коні рушиш.
Злякався заєць.
Йде вовк лісом, бачить колобок назустріч:
– Колобок, колобок, я тебе з’їм.
– Ти на кого наосліп преш, сірий, ща гляделки-то видавлю.
Злякався вовк.
Йде ведмідь лісом, бачить колобок назустріч:
– Колобок, колобок, я тебе з’їм.
– Ти на кого, падло, наїжджаєш? Та я щас тебе, півня, навиворіт виверну.
Злякався ведмідь.
Зібралися вони втрьох і заливають свою ганьбу.
А тут лисиця йде.
– Ви чого, мужики, такі похмурі?
– Та ось, розумієш, колобок тут…
– Ну ви даєте, колобка то я ще рік тому з’їла, а це ж їжак із зони повернувся.
Жабу запитують:
– Чому така слизька, зелена, противна.
– Хворію я. А взагалі-то я біла й пухнаста.
Лев зібрав усіх звірів у лісі й каже:
– Красиві нехай стануть ліворуч, а розумні праворуч.
Ну, звірі розділилися, одна мавпа стоїть.
– А ти чого стоїш? – рявкнув Лев.
– А мені що, розірватися, чи що?
Біжить мишка лісом і зустрічає лося. Підбігає до нього ззаду, дивиться:
– Ясненько!
Підбігає спереду:
– Незрозуміленько!
Знову підбігає ззаду:
– Ясненько!
Знову спереду:
– Непонятненько!
І так кілька разів. Лось дивився, дивився, дивився і питає:
– Мишко, ти чого?
– Та дивлюся я на тебе, лось, і ніяк не зрозумію: з такими яйцями й такі роги!
Сидять жирафа з бегемотом і сперечаються.
Жираф:
– Як ти можеш жити з такою короткою шиєю? От коли горілку п’єш, а вона так по горлу довго опускається, приємно так! Дзюрчить собі…
Бегемот:
– А блювати?
Потрапили в яму заєць, кабан, вовк і лисиця. Лисиця каже
– Давайте з’їмо того, на кого пляшка покаже. крутять пляшку і на зайця потрапляє.
Кабан виходить
– Не заєць мій друг я за нього сам будь-кого зашибу!
Знову крутять і знову на зайця випало. кабан каже
– Нє, заєць мій друг, за нього зашибу будь-кого.
Ну кабан небезпечний зв’язуватися ніхто з ним не хоче, знову крутять і на кабана випадає
Заєць каже
– Ну, що кабан, довивидєлувався?
Сидять два білих ведмеді на крижині, тато і син.
Син: – Тату, а в нас були в роду бурі ведмеді?
Тато: – Ні, синку, не було.
Син: – Тату, а грізлі були в нас у роду?
Тато: – Не було таких.
Син: – Тату, ну може панди були?
Тато: – Ні, синку, і таких не бувало, а до чого ти питаєш усе це?
Син: – Та хто його знає, мерзну я щось…
